Зміст навчальної дисципліни

 

Змістовий модуль 1. Основи математичного моделювання КГ.

 

Тема 1. Вступ до КГ. [6] стр. 9-70

Студенти знайомляться з основними поняттями, математичними моделями об’єктів графічних сцен, природою і моделями кольору.

 

 

Тема 2. Растрові алгоритми. [6] стр. 89-118

Студенти знайомляться з растровими алгоритмами генерування ліній, зафарбовування і заповнення областей.

 

 

Тема 3. Інтерполяція та апроксимація кривих. [6] стр. 119-145

Студенти знайомляться з принципами поліноміальної інтерполяції, сплайновою апроксимацією, кривими Безьє, інтерполяційними кубічними кривими Ерміта.

 

 

Змістовий модуль 2. Алгоритми комп’ютерної геометрії.

 

Тема 4. Моделі поверхонь та основні алгоритми комп’ютерної геометрії. [6] стр. 146-183.

Студенти знайомляться з білінійними, лінійчастими та сплайновими поверхнями, тестами орієнтації, опуклості, перетину, алгоритмами відсікання.  

 

 

Тема 5. Афінні перетворення. Кватерніони. [6] стр. 204-258.

Студенти знайомляться з афінними перетвореннями на площині та в просторі, моделями проекцій, перетвореннями системи координат.

https://habr.com/ru/post/429640/

https://api-2d3d-cad.com/euler_angles_quaternions/

 

 

Тема 6. Методи усунення невидимих ліній і граней та зафарбовування видимих поверхонь [6] стр. 259-300.

Студенти знайомляться з алгоритмами поточного горизонту, Робертса, Z-буфера, відсікання нелицьових граней, Варнока та методом сортування за глибиною.

 

Тема 7. Програмування КГ на OpenGL. [6] стр. 301-326, [5].

Студенти знайомляться з пакетом програмування КГ OpenGL.

 

Тема 8. Пакети CGAL та PCL.

Студенти знайомляться з пакетом програмування КГ OpenGL.

http://cgal-python.gforge.inria.fr/CGAL_PYTHON_1.pdf

http://www.jeffdelmerico.com/wp-content/uploads/2014/03/pcl_tutorial.pdf

 

ЛАБОРАТОРНІ РОБОТИ 

 1. Простори кольорів. Реалізувати конвертацію зображення в YCrCb, CMYK, HSV, CIE Luv, CIE Lab. Діалог завантаження RGB зображення, візуалізація на екрані, вибір перетворення і візуалізація результату. Результуюче зображення виводиться у вигляді RGB (для CMYK виводяться CMY-канали) і окремо кожен канал у відтінках сірого.   

2. Алгоритми Брезенхема. Реалізувати алгоритми Брезенхема для растеризації графічних примітивів – лінії, кола, еліпса. Не використовувати стандартні засоби растеризації примітивів, для графічного контексту використовувати псевдо-пікселі фіксованого розміру (наприклад, 10х10) . Передбачити можливість вводу координат точок, радіусу кола, розмірів осей еліпса. 

 3. Алгоритми відсікання. Реалізувати алгоритми Сазерленда-Коена та середньої точки для відсікання відрізків прямокутним растром. Програма на вході приймає 2N точок для побудови N відрізків і виводить їх. Потім двома точками задається прямокутне вікно, яке відсікає відрізки. В новому або в тому ж графічному контексті вивести відсічені відрізки. 

 4. Криві Без’є. Реалізувати відмальовування кривих Без’є N-го порядку.  Передбачити введення опорних точок. Для кожних N+1 точки (у випадку відмальовування першої кривої) і N (для наступних) вивести криву Без’є. Порядок кривої N визначається як (залишок від ділення n на 3) + 3, де n – порядковий номер студента в журналі. 

 

 

1.1.        Мета дисципліни

Розглядаються основні аспекти перетворень, починаючи з виявлення недоліків звичайного і віконного Фур’є перетворення, подаються основи класифікації сигналів, Фурʼє та вейвлетного перетворення, приводяться алгоритми безперервних і дискретних перетворень.  На лабораторних заняттях студенти отримують навички спектрального і вейвлетного аналізу сигналів, розробки фільтрів та застосування їх для розв’язання задач виділення діапазонів частот, видалення шуму з сигналів, стиску зображень та відео.

 

1.2.        Місце дисципліни у навчальному процесі

 

Дисципліна пов'язана з такими дисциплінами «Математичний аналіз», «Лінійна алгебра», «Теорія імовірності», «Дискретна математика», «Функціональний аналіз».

 

1.3.        Знання, уміння та навички студентів

 

В результаті вивчення дисципліни студенти мають познайомитися  з новим математичним апаратом наближення функцій, який є основою багатьох сучасних методів аналізу цифрових сигналів, використовувати методи гармонічного та вейвлетного аналізу сигналів, розрізняти їх можливості, оцінювати переваги і недоліки, будувати фільтри та застосовувати апарат фільтрації сигналів на практиці.

 

 

Завдання вивчення навчальної дисципліни

Головне завдання дисципліни – надати студентам знання та основні поняття з основ теорії цифрової обробки сигналів. Визначити основні математичні моделі та методи цифрової обробки сигналів, які застосовуються для опису процесів, що протікають в інформаційних системах, ефективні алгоритми перетворення та аналізу сигналів і зображень в лінійних/нелінійних стаціонарних/нестаціонарних системах.

 

У результаті вивчення даного курсу студент повинен знати:

               математичні моделі сигналів;

               методи дискретизації та відновлення сигналів;

               основні методи перетворення сигналів;

               основні види цифрових фільтрів, методи їх аналізу і синтезу;

               особливості цифрової фільтрації інформації;

               адаптивні методи фільтрації сигналів та зображень;

               методи стиску сигналів, захисту цифрового контенту;

               основні методи статистичної обробки сигналів;

               методи спектрального аналізу сигналів.

 

вміти:

                  визначати передатні функції та частотні характеристики лінійних

систем;

                  виконувати класичні перетворення сигналів та зображень;

                  оцінювати коректність дискретизації сигналів та зображень;

                  виконувати лінійну та нелінійну фільтрацію сигналів та зображень;

                  виконувати просторову та часову апроксимацію зображень і відео;

                  порівнювати і стискати сигнали та зображення.